Чортків online

Історія міста

Чортків – місто без сумніву старовинне, хоча й точної дати свого народження не знає. День міста чортківчани відзначають у храмовий празник, 12 липня, беручи за початок відліку 1522-й – рік надання Чорткову магдебурзького права.
Хоча перша письмова згадка про Чортків у історичних джерелах датується 1427 роком і пов’язана з іменем шляхтича Івана Прандотича, якому король Ягайло після Грюнвальдської битви надав у довічне користування з правом передавати у спадок поселення на правому березі річки Серет, але про наше місто написано ще у Галицько-Волинському літописі. Згадується воно там як місто Моклеків (за легендою, городище Біла ІІІ поблизу хутора Мокляки є залишком первісного міста Чортків; за припущеннями дослідників, це городище – літописне місто Моклеків).
Думки про те, що у цій мальовничій долині люди проживали віддавна, підтверджують і численні знахідки археологів. Так, у 2005 р. у центральній частині міста, біля входу на овочевий ринок, на триметровій глибині віднайшли ліве крило житла, кут печі і залишки кераміки, що належать до епохи ранніх слов`ян кінця черняхівської культури ІІІ – ІV ст. н. е. У районі Синяково, на лівому березі річки Серет, біля піскового кар’єру виявлено стоянку мустьєрської епохи середнього палеоліту (200-40 тисяч років тому). У районі Кадуба знайдено залишки трипільської культури. Тут же на скалі біля джерела місцеві краєзнавці підтверджують наявність давніх рун. На високому пагорбі (гора Юрчинських), що навпроти автостанції, знаходилося селище пізнього середньовіччя (XV-XVI ст.). Власне, місто сформувалося якраз у цей період пізнього середньовіччя (XV–XVI ст.). Відтоді Чортків зазнав впливу від владарювання багатьох держав: Речі Посполитої, Османської, Московської імперій, Австро-Угорщини, Німеччини, СРСР… Вітри потрясінь, лихоліть, змін, що проносилися історією міста, по-різному впливали на його розвиток.
Отримання магдебурзького права у 1522 р. сприяло зростанню чисельності міста, розвитку торгівлі й ремесел, розвою Чорткова. Дещо призупинився розвиток міста через перешкоди природні – нищівна пожежа у 1637 р. спалила вщент будівлі, та людський фактор – у 1640 р. те, що не вдалося зруйнувати вогню, знищили ординці й забрали місцевий люд у полон.
У роки національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького Чортків перебував у вирі подій: чортківчани поповнювали ряди повстанців, у 1648 р. здобули замок та звільнили місто козацькі полки, потім знову побували в Чорткові у 1649 р., але після встановлення Зборівського миру (1649 р.) козаки змушені були залишити чортківські землі, до влади вкотре прийшли поляки. Козаки ще раз повернуться на наші землі, вже у 1655 р., та знову-таки ненадовго.
З 1672 р. по 1683 р. протягом одинадцяти років на чортківських землях господарювали турки. Чортків був центром нахії (округу) Османської імперії, а місцевий замок – резиденцією турецького субпаші. Пізніше Чортків вкотре потрапляє під владу Речі Посполитої.
У 1772 р., після першого поділу Речі Посполитої Чортків увійшов до складу Австрії. Протягом шести років (з 1809 по 1815 р.) Чортків належав до Російської імперії, а згодом повернувся до складу Австро-Угорщини. Від серпня 1914 до липня 1917 р. у Чорткові перебували російські окупаційні війська. Незабаром об’єднані австро-німецькі війська відбили місто у росіян, але ненадовго. У листопаді 1918 року була встановлена влада Західноукраїнської Народної Республіки. У червні-липні 1919 р. перебував з урядом Президент ЗУНР Євген Петрушевич, а Чортків став тимчасовою столицею Західноукраїнської Народної Республіки. Потім ним володіли поляки, Червона армія, а з вересня 1920 року Чортків став повітовим містом Другої Речі Посполитої.
З 1939 р. до утвердження Української держави у 1991 р. у місті панувала радянська влада (лише з липня 1941 р. по березень 1944 р. тут перебували німецькі війська).

 

Цікаво про Чортків

Чи знаєте ви, що:
Хоча першою писемною згадкою про Чортків вважається 1427 р., про наше місто написано ще у Галицько-Волинському літописі як місто Моклеків (За легендою, городище Біла ІІІ поблизу хутора Мокляки є залишком первісного міста Чортків. За припущеннями дослідників, це городище — літописне місто Моклеків. Згадуване у Галицько-Волинському літописі у зв’язку з походом польського короля Лестька та Данила Романовича на Галич).
1522 р. Чортків отримав з магдебурзьким правом усі міські привілеї.
Протягом одинадцяти років – з 1672 р. по 1683 р. – Чортків був центром нахії (округу) Османської імперії, а місцевий замок – резиденцією турецького субпаші.
Чортків з ХVIII по ХХ століття був важливим центром хасидизму (містичного відгалуження юдаїзму).
У червні-липні 1919 р. тут перебував з урядом Президент ЗУНР Є. Петрушевич, а Чортків став тимчасовою столицею ЗУНР.
Чортків називають містом з двома ратушами (насправді одна з них – годинникова вежа над торговими рядами).
Місто у творах відомого австрійського письменника К. Е. Францоза, уродженця Чорткова, має ще одну назву – Барнов.
У Чорткові побували два польські королі – Ян Казимир (1663 р.) та Ян ІІІ Собеський (1683 р.).
Видатний архітектор Г. Логвин вважає Вознесенську церкву одним із найзначніших здобутків народної архітектури України і порівнює його з богатирем у кольчузі та молодими зброєносцями, а широке опасання – із розвіяними полями свити.
Переказують, що Б.Хмельницькому, котрий побував у Чорткові зі своїм славним козацьким військом й здобув чортківський замок, так сподобалися тутешні краєвиди й храми християнські, що він навіть зробив тут вирішальний крок у особистому житті – взяв шлюб у Вознесенській церкві.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці, збудована у ХVІ ст., є однією із найдавніших дерев`яних культових споруд на Поділлі. Як і Вознесенська, ця церква та її дзвіниця є пам’яткою архітектури національного значення.
У 1663 р. король Ян Казимир під час військового походу на Москву подарував чортківським отцям домініканцям чудотворну ікону Матері Божої Розарію.
У костелі Св. Станіслава зберігається коронована Папою Римським копія чудотворної ікони Матері Божої Розарію, яка так само прославилася чудами, як і оригінал.
Чортківський замок (він п‘ятикутний в плані) називають подільським Пентагоном (за визначенням краєзнавця І.Пустиннікової).
Саме у Чорткові відбувся знаменитий «Тигровий скок», або «Чортківська офензива» – історична назва наступальної військової операції УГА, здійсненої в період з 7 по 28 червня 1919 р. Вона була однією з найзначніших наступальних операцій, що здійснила Галицька армія під час польсько-української війни в Галичині 1918 – 1919 років. 25 тисяч українських солдатів і офіцерів примусили відступити по всій лінії фронту більш як 100-тисячну польську армію, добре озброєну і підсилену французами. Навіть опоненти зуміли позитивно оцінити значення цієї операції для нашої історії. Польський історик Міхал Клімецький, автор книги “Чортків 1919”, писав: “Переможний, хоча порівняно короткий, марш Галицької Армії на захід мав натомість величезне значення для процесу формування української нації. Чортківська офензива з її блискучими успіхами створила новий, привабливий для українського суспільства образ жовніра УГА. Без цього війна 1918–1919 рр. перейшла би до історії українського війська лише як пасмо наступальних і оборонних операцій, позбавлених блиску великих перемог”.
11 січня 1940 р. у Чорткові відбулося перше на Галичині збройне повстання проти радянської влади, організоване членами польських молодіжних товариств та з участю українських підпільників-гімназистів.
Синьо-жовті прапори майоріли у Чорткові у розпал комуністичного режиму – у ніч на 22 січня 1973 року Росохацька підпільна група встановила чотири синьо-жовті прапори та розвішала прокламації до 55‑ї річниці проголошення Четвертого Універсалу Української Центральної Ради та в протест проти репресій комуністичної диктатури. Меморіальна дошка про цю подію є на одному із будинків, на яких височів національний стяг, – Чортківському гуманітарно-педагогічному коледжі ім. О.Барвінського.


ЧОРТКІВСЬКА МІСЬКА
РАДА

Контакти:
48500, Україна, Тернопільська обл.
м.Чортків, вул. Тараса Шевченка, 21

тел. (03552) 3-91-19
тел. (03552) 2-27-98
24636045@mail.gov.ua
info@chortkivmr.gov.ua