Антін Горбачевський

 

Антін Горбачевський (1856–1944)  – відомий галицький правник, політичний і громадський діяч. У 1893 році отримав аплікацію і відкрив власну адвокатську канцелярію у Чорткові, який був тоді центром судової округи. Паралельно з адвокатською працею А.Горбачевський займався у Чорткові політичною та громадською роботою. Він став головою повітового народного комітету Національно-демократичної партії, головою Надзірної ради Кредитового товариства «Надія», ініціатором будівництва Народного дому, засновником української приватної ґімназії «Руського педагогічного товариства» (потім «Рідна школа»). Був засновником і першим головою культурно-просвітницького товариства “Українська бесіда”. 

У 1913 році А.Горбачевський став єдиним українцем серед членів Найвищого державного трибуналу у Відні. Того ж року його обрали послом Галицького сейму від Чортківського повіту. Був членом Української Національної Ради (УНРади), яка проголосила 19 жовтня 1918 року утворення Української держави на українських етнографічних землях у складі Австро-Угорщини (Галичина, Буковина, Угорська Русь), обраний у Виділ УНРади, який мав “заступати голову держави” та став фактично секретарем УНРади. Після поразки визвольної боротьби 1917–1921 років А.Горбачевський повернувся до Чорткова, де продовжував займатися адвокатською практикою. Він був  також головою Чортківської філії «Товариства допомоги українським інвалідам», членом Надзірних рад «Чортківського повітового союзу кооператив» (ПСК), кооперативи «Українська книгарня». З 1923 року належав до керівництва Союзу українських адвокатів у Львові.

Посилання на статті про цю відому постать у Інтернет-виданнях:

1.     «Він переконував агрументами, захищав – без меча», О.Степаненко, Гельсінська ініціатива-ХХІ, 05.07.2015

 

2.     А.Горбачевський. Енциклопедія історії України. Інститут історії України/Національна Академія Наук України

 

3.     «Антін – брат Івана Горбачевського», І.Мельник, Інтернет-журнал «Збруч»