У Чорткові відбувся реквієм «Трагедія галицького народу»

У сквері Скорботи і Надії ім. Н. Юрчинської, біля пам’ятника невинно закатованим у Чортківській тюрмі, в спільній молитві зібрались духовенство, міський голова Володимир Шматько, його заступник Роман Тимофій, працівники міської ради, закладів освіти, культури, охорони здоров’я, громадськість міста.

З часу Чортківсько-Уманської трагедії пройшло 77 років. У період з 28 червня по 2 липня 1941 року у стінах Чортківської тюрми більшовики закатували більше 800 в’язнів, решту— 954 полонених погнали дорогою на Умань.

Радянська влада за декілька днів кинула в каземати Чортківської тюрми більше тисячі наших земляків – інтелігенцію, науковців, українців-патріотів, священиків, вчителів, членів ОУН—УПА, селян . Ті, хто зумів подолати цей важкий шлях, були розстріляні енкаведистами в Уманській катівні.

Всечесні отці відслужили поминальну панахиду за невинно закатованими в’язнями Чортківської тюрми. У своїх проповідях священнослужителі провели паралель між минулим та сьогоденням, адже і нині бійці на передовій змушені відстоювати волю та незалежність України.

Звертаючись до присутніх міський голова Володимир Шматько сказав:

«Вічна пам’ять!» – не просто заупокійний спів, у виконанні церковного хору, це молитва кожного присутнього тут за душі невинно убієнних під час Чортківсько-Уманської трагедії.

Пам’ять про цю трагедію проти українського народу повинна завжди жити у нашій свідомості. Це необхідно задля пам’яті тих, хто віддав своє життя за рідну землю, задля того, щоб пробудити національну гідність та незламність волі у нинішнього і прийдешнього поколінь».

Хвилиною мовчання присутні вшанували душі невинно закатованих, запалили лампадки та поклали квіти до підніжжя пам’ятника.

Національно-патріотичну пісню виконала учениця Чортківської загальноосвітньої школи-інтернат Роксолана Нагірняк.