ДОПОМОГА БЕЗ КОРДОНІВ: ЯК ЧОРТКІВ’ЯНИН ВОЛОДИМИР ДІДЕНКО РАЗОМ ІЗ ДРУЗЯМИ ОРГАНІЗУВАВ ПОТУЖНИЙ ВОЛОНТЕРСЬКИЙ РУХ У США

24 лютого 2022 року назавжди змінило усіх українців, а можливо – і весь світ. Мільйони людей, прокинувшись вранці, зрозуміли, що розпочався новий етап життя. Важкий, болісний, довготривалий. Але це точно не час для того, щоб посипати голову попелом, це час для того, щоб віддати Україні всього себе заради перемоги над одвічним ворогом. Ми вже неодноразово розповідали про людей, які «просто брали і робили все для перемоги», і ця історія про Володимира Діденка і багатьох людей, які об’єднались навколо нього – з того ж розряду.

 

Далі – пряма мова головного героя інтерв’ю.

 

ВІЙНА ПОЧАЛАСЬ У 2014

Для України війна з росією розпочалась ж у 2014 році. Ми вже тоді об’єднувались, збирали гроші, купляли форму, взуття, шоломи, рукавиці, наколінники, налокітники, рюкзаки. Спершу люди були дуже активними, а потім з часом всі звиклись із війною… Та ворог цей час не спав, готував новий удар. Тож 24 лютого для нас все розпочалось знову.

 

ВИРІШИЛИ, ЩО ЗАЙМАТИМЕМОСЬ АВТОМОБІЛЯМИ

Я зі своїм братом Романом, Сергієм Коником та Віктором Москалюком вирішили, що будемо займатись виключно автомобілями. Бо якщо братись за все відразу – то результату ніде не видно.

Кожна поїздка мені обходиться в 10-12 тисяч доларів: квитки з США до Польщі, проживання там, допоки шукаємо авто, заправляємо їх, доставляємо до кордону.

Скільки загалом купили?.. Нещодавно підрахували – йдеться десь про 270 автомобілів, з них майже два десятки машин швидкої допомоги. Лише під час крайньої поїздки купили 24 машини і лафету.

 

ВІДКРИВАЮ КОНТАКТНУ КНИГУ ТА ОБДЗВОНЮЮ УСІХ

Виставляю пост про збір коштів у Facebook. Трішки назбирали, але того очевидно недостатньо. Що робити далі? Беру телефон, відкриваю книгу контактів і дзвоню усім по черзі. За нагоди запрошую їхати зі мною до Польщі в пошуках авто. Як показав досвід, це найбільш дієвий спосіб. Коли звертаєшся особисто – люди відгукуються.

В США зараз теж відчутна криза. Зовсім інші заробітки, інший ринок праці, інші ціни. Українці, які приїхали до США вже під час війни – насправді не дуже мають можливість допомагати війську, їм самим потрібна ще допомога. Відповідно коли люди недостатньо міцно стоять на ногах, більше думають про те, щоб комусь допомогти.

 

НАША ЦЕРКВА ДУЖЕ ДОПОМАГАЄ

Церква Святої Покрови ПЦУ у м. Чикаго теж суттєво допомагає. Пригадую перші поїздки, тоді із церкви нам виділили 55 тисяч доларів. Проводили ярмарки благодійні, де продавали все, що тільки можна продати, лиш би зібрати гроші на автомобілі.

Ось із останнього приємного – парафіяни нашої церкви акумулювали кошти та придбали бус Mercedes Sprinter для благодійної організації «Покрова Чортків». Бо вже на власному досвіді переконався, наскільки важливо для волонтерів мати власне авто для щомісячних поїздок, не позичати ні у кого.

 

ЗАРАЗ КУПИТИ ХОРОШУ МАШИНУ – ЗАВДАННЯ НЕ З ЛЕГКИХ

Щоразу все важче знайти хорошу машину за адекватні гроші. Те, що зараз вартує 4 тис доларів – на початку повномасштабного вторгнення було за 2-2,5. Але вже є багато знайомих, які займаються пошуком авто. Петро Морпак із Росохача, наприклад, неодноразово допомагав і з купівлею, і з доставкою машин до кордону. Ще й гуманітарною допомогою завантажував автомобілі.

 

ПОЇЗДКА НА СХІД ТА ПІВДЕНЬ – БЕЗЦІННА

Раніше я доставляв придбані авто до кордону або до Чорткова, і відразу ж повертався назад. Цього разу погодився на пропозицію Володимира Шматька поїхати разом і не пошкодував. На власні очі побачив, як все організовується, побачив, що ще треба хлопцям. Поспілкувався з ними особисто. Багато фото зробив, вже поскидав у наші чати та групи, буду у США всім показувати. Можливо, ці кадри будуть для людей додатковою мотивацією допомагати більше. Бо мені якось і мотивації непотрібно… Будемо з хлопцями точно допомагати із такою ж завзятістю до самісінької перемоги!

 

*Під час волонтерської поїздки до наших захисників, у монастирі святителя Нектарія Егінського у Хуторі Ясному митрополит Переяславський і Вишневський Олександр освятив перед відправленням на фронт автомобілі для військових. Там же з благословення Блаженнішого Митрополита Епіфанія владика Олександр вручив Володимиру Діденку медаль «Хрест Свободи».