У ЧОРТКІВСЬКІЙ ГРОМАДІ ПРАЦЮЮТЬ ФАХІВЦІ ІЗ СУПРОВОДУ ВЕТЕРАНІВ: ЧИМ ДОПОМАГАЮТЬ СПЕЦІАЛІСТИ

Фахівець із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб – це спеціаліст, до якого військовослужбовцям варто звернутися після звільнення з лав Збройних Сил України. Потреба в таких фахівцях особливо загострилася з початком повномасштабного вторгнення, коли кількість ветеранів і учасників бойових дій почала зростати щодня.

Ініціативу зі створення такої служби запровадило Міністерство у справах ветеранів України.

Варто наголосити, що фахівці працюють не лише з ветеранами. Вони також надають підтримку родинам загиблих, безвісти зниклих, військових, які перебувають у полоні, учасникам АТО та іншим категоріям, які потребують супроводу.

У нашій громаді ця служба розпочала роботу у серпні 2025 року. Наразі послуги надають три спеціалістки – Уляна Возьна, Наталія Гуль та Юлія Стельмащук. Вони самостійно виявили бажання працювати у цьому напрямку, подали необхідні документи, пройшли конкурсний відбір і паралельно з роботою постійно навчаються та вдосконалюють свої професійні навички.

Ми поспілкувалися зі спеціалістками, щоб дізнатися, як відбувається співпраця з ветеранами та з якими викликами доводиться стикатися у роботі.

У чому полягає основна місія фахівця із супроводу?

За словами спеціалісток, виокремити щось одне складно, адже їхня робота – комплексна. Це і консультування, і психоемоційна підтримка, і координація в бюрократичних питаннях, допомога в оформленні виплат та документів, сприяння у працевлаштуванні, підтримка в отриманні грантів для розвитку ветеранських бізнесів.

Фахівець із супроводу – це не про людину, яка просто сидить у кабінеті й пояснює алгоритм дій. Часто спеціалістка разом із ветераном або членом їхніх родин відвідує установи, допомагає написати заяву чи зібрати необхідні документи.

Також фахівчині підшуковують можливості для комплексної реабілітації, організовують зустрічі, спільні заходи та екскурсії. Окремий напрям роботи – підтримка родин загиблих, безвісти зниклих та військовополонених. Іноді найважливішим є просто вислухати людину.

Найчастіші звернення стосуються квартирного обліку, отримання витягів із реєстру безвісти зниклих, подання інформації до міжнародного реєстру збитків. Уже цього року в Тернопільській області планують впровадження адаптивного спорту для ветеранів.

За час своєї роботи фахівці із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб надали 315 консультацій та взяли на супровід 29 людей – із них: 13 ветеранів війни; 7 членів сімей осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; 4 члени сімей загиблих (померлих) військовослужбовців; 5 членів сімей ветеранів війни.

З якими труднощами стикаються ветерани?

Однією з головних проблем залишається необізнаність у власних правах та можливостях.

Попри те, що інформації у відкритому доступі достатньо, ветеранам часто важко зорієнтуватися самостійно. Завдання фахівця – допомогти визначити правильний напрямок і супроводити людину на цьому шляху.

Як знайти фахівця із супроводу?

У застосунку «Дія» функціонує розділ «Ветеран PRO», де можна обрати фахівця у своїй громаді. Там розміщені контактні дані, адреси та вся необхідна інформація про спеціалістів по всій Україні. Також можна звернутися за консультацією особисто.

Окрім цього, актуальна інформація регулярно публікується у Facebook групі: https://www.facebook.com/share/p/1H9PrPS5C8/.

Яку роль відіграє громада?

Громада та органи місцевого самоврядування відіграють ключову роль у процесі адаптації ветеранів до мирного життя. Фахівці із супроводу тісно співпрацюють із місцевою владою, що забезпечує системний та комплексний підхід до підтримки.

Спеціалісти працюють на базі територіального центру та активно взаємодіють із відділом ветеранської політики Чортківської міської ради. Така координація дає змогу оперативно реагувати на запити та формувати довіру з боку ветеранів і їхніх родин.

Головне – не формальність, а людяність

Фахівці наголошують: підтримка ветеранів не повинна бути формальною. Ветеранам потрібні не звіти, а жива, щира й системна допомога, яка справді сприяє поверненню до повноцінного життя.

Водночас важливо пам’ятати: військові часто не хочуть чути фразу «я тебе розумію». Повною мірою усвідомити те, що людина пережила під час війни, неможливо, якщо не пройти цей досвід особисто. Саме тому замість гучних слів варто обирати повагу, небайдужість і готовність бути поруч.