ІНФОРМУЄ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Внесок за працевлаштування осіб з інвалідністю: як порахувати без помилок

Із 1 січня 2026 року діють зміни, внесені Законом України від 15 січня 2025 року № 4219-ІХ до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Вони оновлюють порядок розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до статті 18² Закону № 875 розмір внеску роботодавець визначає самостійно за кожен квартал. Сума розраховується як добуток: 40 відсотків середньомісячної заробітної плати (винагороди) на одного працівника у відповідному кварталі × кількість місяців у кварталі × різниця між встановленим нормативом робочих місць для осіб з інвалідністю та фактичною середньообліковою кількістю працевлаштованих осіб з інвалідністю. Для розрахунку середньомісячної зарплати застосовується порядок, визначений Кабінетом Міністрів України.

Норматив робочих місць становить: одне робоче місце – якщо у роботодавця від 8 до 25 працівників; 4 відсотки середньооблікової кількості працівників – якщо працює більше 25 осіб; 2 відсотки – для закладів охорони здоров’я, реабілітаційних та соціальних установ, а також підприємств і організацій, основною діяльністю яких є реабілітація, навчання або догляд за особами з інвалідністю. У всіх випадках враховується повна або скорочена тривалість робочого часу за умови, що нарахована заробітна плата перевищує мінімальну. Розрахований норматив округлюється до цілого числа за загальними правилами математики.

Якщо під час державного контролю встановлено безпідставне зарахування працівника з інвалідністю до виконання нормативу, роботодавець зобов’язаний донарахувати та сплатити внесок за весь період такого зарахування.

На період дії воєнного стану та до завершення кварталу, в якому його буде припинено або скасовано, розмір внеску становить 50 відсотків від суми, визначеної статтею 18² Закону № 875.

Діалог бізнесу та громадськості з податковою службою: порядок взаємодії

Відповідно до підпункту 78 пункту 4 Положення про Державна податкова служба України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 227 від 06 березня 2019 року, податкова служба у межах своїх повноважень співпрацює з інститутами громадянського суспільства та проводить консультації з громадськістю щодо реалізації державної податкової політики.

Одним із практичних інструментів такої взаємодії стали комунікаційні податкові платформи. Вони створені для забезпечення ефективного діалогу між ДПС, її територіальними органами, представниками громадських інституцій та бізнес-асоціаціями, які представляють інтереси платників податків. Основна мета платформ – оперативне реагування на проблемні питання у сфері оподаткування та їх врегулювання в межах чинного законодавства.

Щоб скористатися можливістю звернення через комунікаційну платформу, необхідно надіслати офіційний або електронний лист на відповідну електронну адресу ДПС чи її територіального органу. Контактні дані розміщені на вебпорталі ДПС у розділі «Головна / Контакти / Комунікаційні податкові платформи».

У зверненні обов’язково потрібно зазначити:

• суть питання або проблеми;
• назву організації та її код за ЄДРПОУ;
• податкову адресу;
• контактний телефон для зворотного зв’язку.

Порядок і строки розгляду звернень визначені Закон України «Про звернення громадян». Загальний термін розгляду становить не більше одного місяця з дня надходження звернення. Якщо ж питання не потребує додаткового вивчення, відповідь надається невідкладно, але не пізніше 15 днів із дня отримання.

За результатами аналізу найбільш актуальних і резонансних звернень можуть проводитися робочі зустрічі за участю представників громадськості, бізнес-асоціацій та органів ДПС для обговорення проблемних питань і пошуку шляхів їх вирішення.

Варто знати, що комунікаційна платформа Головного управління ДПС у Тернопільській області  tr.ikc@tax.gov.ua активно використовується як майданчик для відкритого діалогу з бізнесом та громадськістю регіону. Вона дозволяє оперативно реагувати на звернення платників податків Тернопільщини, надавати роз’яснення з актуальних питань оподаткування та організовувати зустрічі для обговорення проблемних аспектів застосування податкового законодавства. Такий формат взаємодії сприяє підвищенню рівня довіри та прозорості у відносинах між податковою службою та платниками податків області.

Цифровізація, Е-аудит та аграрні ризики: головні теми зустрічі команди ДПС з бізнесом Тернопільщини

Перевірки, електронні інструменти, ризики, блокування податкових накладних, неможливість виконання податкових зобов’язань через форс-мажорні обставини, повернення валютної виручки. Такі питання порушувала підприємницька спільнота Тернопільщини під час зустрічі з в. о. Голови ДПС Лесею Карнаух.

До чергової зустрічі з командою ДПС долучилися понад 50 представників регіонального бізнесу.  Говорили про щоденну роботу, розбиралися з податковими новаціями та шукали шляхи покращення підприємницького середовища.

Серед основних питань:

– Цифровізація

Запит на нові електронні інструменти чималий. Бо це економія часу та ресурсів. ДПС сьогодні надає понад 130 послуг в електронному вигляді. Розвиваються цифрові аналітичні інструменти – даш-борд податкових надходжень, віджет TAX Control, який допомагає виявляти порушення у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування, удосконалюється система автоматизованого списання податкового боргу. 

У планах – модернізація Електронного кабінету платника, запровадження Е-акцизу, автоматизація камеральних перевірок.

– Е-аудит

Система запроваджена з початку цього року. Це не про ускладнення, а про прозорість, автоматизацію та зменшення людського фактору. Наразі встановлений обовʼязок подачі SAF-T UA для великих платників податків виключно у разі отримання запиту податкової під час документальної перевірки та відповідно до вимог законодавства.

– Перевірки та співпраця з правоохоронними органами

Під час зустрічі пролунали скарги на постійні перевірки. Тільки завершується перевірка ДПС – одразу приходять представники БЕБ.  І підприємець фактично проходить той самий процес вдруге.

«Моя позиція чітка – платник не має постійно доводити, що він правий. Розвиваємо співпрацю з БЕБ та працюємо над удосконаленням обміну інформацією в автоматичному режимі», – сказала Леся Карнаух. 

Вона відзначила, що ДПС активно співпрацює і з іншими правоохоронними органами.  Принцип простий: є правопорушення – справа має логічне завершення, порушень немає – підприємець не повинен переживати та боятися. 

– Фактичні перевірки ДПС

ДПС вже скоротила їх на третину з часу запровадження мораторію. І новий план перевірок формувався з урахуванням ризико-орієнтованого підходу. 

Зважаючи на специфіку регіону, окремий блок – аграрії та питання урожайності. Зокрема, щодо блокування податкових накладних та потрапляння в ризикові через показник врожайності.

За словами очільниці служби, позиція ДПС – чітка: все базується виключно на аналітиці та чітких розрахунках. 

Також учасники зустрічі говорили про методологію розрахунку урожайності, використання даних Держстату, аналіз земельних площ і реальних показників. Аналітика стала глибшою. І саме вона визначає ризики. 

«Діалог в регіонах, постійні зустрічі продовжимо. Бо наповнення бюджету тримається на кожному платнику», – зазначила очільниця ДПС.

Вона також доручила керівництву Головного управління ДПС на Тернопільщині проводити постійний діалог з громадами. Адже податкові питання завжди актуальні для них, тому потрібно надавати максимальну допомогу та  якісні консультації платникам.

Лідери наповнення бюджету: які галузі тримають фінансовий баланс Тернопільщини

За підсумками січня цього року п’ять провідних галузей економіки Тернопільщини сформували понад дві третини надходжень до зведеного бюджету України. Йдеться про 1 млрд 177,9 млн гривень або 67,5% усіх мобілізованих коштів.

Найбільший внесок традиційно забезпечив аграрний сектор. Підприємства сільського, лісового та рибного господарства перерахували 284,7 млн гривень, що на 68,2 млн гривень більше, ніж торік. Тож внесок базової для області галузі у зведеному бюджеті становить 16,3%.

Вагому частину надходжень сформували також підприємства державного управління й оборони та сфери обов’язкового соціального страхування – 263,6 млн грн або 15,1% загального обсягу.

Майже на тому ж рівні – сектор оптової та роздрібної торгівлі разом із ремонтом автотранспортних засобів і мотоциклів. Ця галузь спрямувала до бюджету 261,6 млн гривень, що на 11,1% більше показника січня 2025 року.

Переробна промисловість демонструє одну з найдинамічніших тенденцій зростання: 242,5 млн грн сплачених податків і зборів, плюс 36,6% до минулорічного результату.

Відчутне зростання показала і сфера транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності – 125,6 млн гривень, що на 42,9% більше, ніж торік.

Не менш показовими є результати наповнення місцевих бюджетів. Від тих самих п’яти ключових галузей у січні надійшло 550,6 млн гривень – це 64,6% доходів громад. Аграрії забезпечили 162,3 млн гривень, підприємства торгівлі – 134,2 млн грн, а переробна промисловість – 117,4 млн гривень. Від сфери державного управління та оборони місцеві бюджети отримали ще 80,3 млн грн, а транспортна галузь спрямувала 56,4 млн гривень.

Ключові сектори економіки не лише утримують позиції, а й демонструють впевнене зростання. Для держави це ресурс фінансової стійкості, для територіальних громад – можливість планувати розвиток, інфраструктурні проєкти та соціальні програми. Цифри першого місяця року свідчать про системну роботу бізнесу й податкової служби та формують позитивний сигнал на весь рік.

МПЗ менше встановленого мінімуму: як платнику єдиного податку (2-3 групи) правильно заповнити графи 7-12 додатка 2?

Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки (як із проведеною нормативною грошовою оцінкою, так і без неї) розраховується за формулами, визначеними у ст. 38¹ Податкового кодексу України (ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п. 297¹.1 ст. 297¹ ПКУ, платники єдиного податку другої та третьої груп, які є власниками, орендарями або користувачами (у тому числі на умовах емфітевзису) земель сільськогосподарського призначення, зобов’язані подавати розрахунок загального МПЗ у складі річної податкової декларації.

Такий обов’язок також поширюється на голів сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, які належать членам господарства та використовуються ним.

Згідно з п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у період з 1 січня 2024 року до 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума МПЗ не може бути меншою ніж:

• 700 грн за 1 гектар;
• 1400 грн за 1 гектар – якщо частка ріллі у земельній ділянці становить не менше 50%.

Ці мінімальні суми не застосовуються до земельних ділянок (паїв), що розташовані на територіях можливих бойових дій або тимчасово окупованих територіях, включених до відповідного Переліку.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу від 31.01.2025 № 57). Вона передбачає заповнення додатка 2 – «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік».

Додаток 2 заповнюється повністю з урахуванням приміток:

• якщо показники відсутні, у паперовій декларації відповідні рядки прокреслюються, в електронній – не заповнюються;
• усі суми зазначаються у гривнях з двома знаками після коми.

Зокрема, у графах 3-10 Додатка 2 зазначається наступна інформація:

у графі 3 – площа власної земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;

у графі 4 – частка ріллі власної земельної ділянки у відсотках;

у графі 5 – площа орендованої земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;

у графі 6 – частка ріллі орендованої земельної ділянки у відсотках;

у графі 7 – нормативна грошова оцінка (далі – НГО) відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої проведена);

у графі 8 – НГО 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої не проведена);

у графі 9 – коефіцієнт, який становить:

0,05 – за 2024 рік,

0,057 – за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан;

у графі 10 – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків;

у графі 11 (для земельної ділянки, НГО якої проведена) МПЗ обчислюється за формулою: графа 7 х графа 9 х графа 10/12;

у графі 12 (для земельної ділянки, НГО якої не проведена) МПЗ обчислюється за формулою: графа 8 х графа 3 або 5 х графа 9 х графа 10/12.

Тобто граничний розмір МПЗ, встановлений п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (графи 11 та/або 12), у період з 01 січня 2024 року підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння/користування земельними ділянками, які враховуються при визначенні суми МПЗ відповідно до ст. 38 прим. 1 ПКУ.

Разом з тим, слід зазначити, що дія п. 74 підрозд. 10 розд. XX ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій.

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області