БУДНІ ГЕРОЇВ: ХТО СТОЇТЬ ЗА СЛОВАМИ «ЗАПОБІГТИ! ВРЯТУВАТИ! ДОПОМОГТИ!»

Чому обрали професію рятувальника?

Рятувальник – це моя мрія дитинства. Коли був дитиною, то не міг просто пройти повз пожежної машини, завжди захоплювався людьми цієї професії, ще тоді вони були для мене справжніми героями. Одразу після служби в армії пішов навчатися на рятувальника, з 2009 року працюю за спеціальністю на посаді водія пожежної машини.

Також ця професія – це можливість постійно навчатися чомусь новому та вдосконалюватися. Наприклад я маю право кермувати спеціально обладнаною машиною із драбиною. Цю роботу може виконувати не кожен рятувальник, щоб навчитися цьому проходив спеціальні курси. Кожні три роки проходжу курси підвищення кваліфікації.

Що для Вас означає бути рятувальником? Це робота чи покликання?

Для мене це 50 на 50. Це мій обов’язок, моя професія, яку неможливо було б виконувати без покликання. Мені однозначно подобається те, чим я займаюся. Зараз рятувальники переживають також нелегкі часи, нас залучають до ліквідації наслідків обстрілів. Зовсім нещодавно я повернувся з відрядження в якому допомагав рятувальникам, які щодня долають наслідки ворожої агресії.

Чи були випадки у Вашій професії, які б залишили слід в житті?

Був один випадок із ДТП, де нам потрібно було витягнути чоловіка із понівеченого авто. У нього були затиснуті обидві ноги, які лікарям згодом довелось ампутувати при цьому він перебував при тямі. Одночасно медики надавали йому допомогу, просили порухати пальцями ніг, він казав, що рухає, але насправді вже тоді було зрозуміло, що залишиться постраждалий без кінцівок. Чомусь ця ситуація сильно запам’яталася.

Які сучасні технології допомагають у роботі рятувальників?

Щодо сучасних технологій, то сміливо можу заявити, що наша частина обладнана досить новими і сучасними автомобілями, маємо практичну всю необхідну техніку. Як я вже згадував, використовуємо у своїй роботі машину із драбиною, котра необхідна для гасіння пожеж в багатоповерхівках. Старої техніки, котру б доводилося постійно ремонтувати, у нас практично немає, все зажди на ходу і готове до використання.

Як відновлюєте сили після важкого чергування?

Відновити сили мені допомагає сім’я. Маленька донечка, котра довго не бачила батька, яка зустрічає на порозі і біжить обійматися – це те, що допомагає швидко відновитися.

Моя сім’я – моя опора. Дванадцятилітній син дуже гордиться тим, що батько рятувальник. Дружина, звісно щоразу хвилюється, але із розумінням ставиться до професії і також дуже підтримує.

Щодо професії рятувальника у час війни, то пан Руслан зауважує, що рятувальники так само, як і військові чи цивільні люди чекають та вірять у нашу перемогу. Знає точно, що він та колеги готові одними із перших почати відбудовувати територію та спільними силами відновлювати державу.