БУДНІ ГЕРОЇВ: ХТО СТОЇТЬ ЗА СЛОВАМИ «ЗАПОБІГТИ! ВРЯТУВАТИ! ДОПОМОГТИ!»

Наше знайомство із роботою рятувальників продовжується. Цього разу ми зазирнули у відділення оперативного зв’язку 6 ДПРЗ ГУ ДСНС у Тернопільській області – саме тут працюють люди, які першими дізнаються про надзвичайні ситуації. Саме вони приймають виклики, збирають ключову інформацію та передають її рятувальникам, від яких залежать життя і безпека інших.

Про особливості цієї непростої, але надзвичайно відповідальної роботи розповіла оператор Тетяна Підлісна.

Пані Тетяно, як розпочався Ваш професійний шлях у ДСНС?

Я прийшла на роботу, не маючи освіти саме за цим профілем, але мала вищу освіту. Згодом пройшла спеціальне навчання у Вінниці. У ДСНС працюю вже майже шість років.

У чому полягає робота диспетчера відділення оперативного зв’язку?

Наші диспетчери приймають виклики, що надходять від жителів усього нового Чортківського району. Ми діємо за чітким алгоритмом: запитуємо адресу, прізвище, ім’я та контактні дані людини. Далі – оперативно визначаємо, які сили та засоби потрібні, і відправляємо машину з найближчої частини. Якщо ситуація масштабна – підкріплення направляється додатково.

Дуже важливо швидко зорієнтуватися, звідки саме надходить дзвінок, адже в районі є населені пункти з однаковими назвами. А ще потрібно вміти заспокоїти людину – часто люди телефонують у стані паніки.

Яких помилок найчастіше припускаються люди, коли телефонують на «101»?

Ми намагаємося уникати помилок завдяки правильним запитанням. Але іноді трапляються «цікаві» виклики – наприклад, питають, чому немає коштів на телефоні, просять викликати швидку чи пояснити, чому немає світла. Такі дзвінки забирають час, а людям важко пояснити, що служба 101 не може пришвидшити роботу медиків чи енергетиків.

Яку інформацію потрібно повідомити, якщо ви стали свідком пожежі?

Найперше – що саме горить. Варто уточнити, чи це дим, чи відкритий вогонь, чи лише іскрить. Залежно від цього формується команда та визначаються необхідні засоби. Якщо, наприклад, іскрить трансформатор – ми одразу повідомляємо працівників РЕМу. Також просимо залишити особисті дані, орієнтир для машини та, за можливості, залишатися біля місця події до приїзду рятувальників.

Які сучасні технології допомагають вам у роботі?

Нині в нашому підпорядкуванні дев’ять частин. Коли надходить виклик, ми одразу вносимо дані в базу – і вся інформація миттєво з’являється на планшетах у кожній частині. Те, що я записую, озвучується гучномовцем, наприклад, у Борщеві чи Копичинцях. Це суттєво пришвидшує реагування.

Ваша робота пов’язана з великим навантаженням. Як відновлюєтеся після зміни?

Мені допомагають прогулянки пішки. Якщо можу – йду додому пішки, щоб провітрити думки. Найбільше ж підтримує моя сім’я. Стараюся не пропускати негатив через себе, бо ми також люди, і якщо все переживати надто глибоко – довго не витримаєш.

Робота диспетчера – це непомітний, але надважливий фронт служби порятунку. Саме ці люди першими чують крик про допомогу і миттєво реагують, щоб інші встигли врятувати життя.