НОВЕ ПОКОЛІННЯ ОСВІТИ: УРОКИ ВІД ТИХ, ХТО ТІЛЬКИ ПОЧИНАЄ

Ми продовжуємо вибірково знайомити вас із молодими та енергійними вчителями Чортківської громади. Віта Кільчицька – асистент вчителя у Чортківському ліцеї №5. Вважає, що найбільше зближують із дітьми щирі розмови та зацікавленість життям дітей.

Віто Олегівно, розкажіть, де навчалися та яку спеціальність здобували?

Як більшість педагогів Чортківської громади, навчання розпочинала у Чортківському фаховому гуманітарно-педагогічному коледжі імені Олександра Барвінського за спеціальністю «Соціальна робота».

Подобається цей напрям, здебільшого, вивчення психології, тому і вищу освіту також обрала за цим фахом.

У чому полягають особливості роботи асистента вчителя?

Здебільшого працюю із дівчинкою, котра має особливі освітні потреби. Зараз ця дитина вже навчається в 11-му класі, разом із нею я вже три роки. Моя робота полягає в адаптуванні шкільної програми до потреб дитини. Також я можу працювати з іншими учнями, доки класовод чи вчитель-предметник займається із «моєю» ученицею.

У класі, де я працюю, на даний момент навчається 25 дітей, я також намагаюся приділити увагу їм усім.

Окрім того, завдання моє, як і кожного асистента вчителя, – допомогти адаптуватися дітям до навчального середовища.

Що найбільше Вас приваблює у роботі вчителя?

На мою думку, професія педагога вимагає постійного вдосконалення, навчання та готовності до змін. Це не просто робота чи спеціальність – це безперервний рух уперед і постійний розвиток. Сам процес самовдосконалення не може не приваблювати, адже кожен день приносить новий досвід і нові виклики.

Безумовно, зворотний зв’язок від учнів надихає та мотивує працювати ще більше. Особливо цінно бачити, як дитина зростає, розвивається, змінюється та формується як особистість. Усвідомлення того, що ти є частиною цього становлення, додає сил і надає професії особливого сенсу.

Як заохочуєте дітей до процесу навчання?

Діти дуже тонко відчувають настрій учителя та його ставлення до роботи. Тому насамперед важливо приходити на урок із щирим бажанням навчати й підтримувати позитивну атмосферу. Власний ентузіазм і зацікавленість предметом передаються учням і спонукають їх до активної участі в навчальному процесі.

Також надзвичайно важливо розмовляти з дітьми, прислухатися до їхніх думок, ідей та переживань. Коли дитина відчуває повагу до себе та своєї позиції, вона стає більш відкритою до співпраці й навчання. Підтримка, довіра та живий діалог – це основа мотивації.

Що могли б порадити молодим колегам, котрі лише починають свій педагогічний шлях?

Насамперед – не боятися пробувати нове та постійно вдосконалюватися. Педагогіка не стоїть на місці, тому важливо бути відкритими до змін, сучасних методик і власних творчих пошуків.

Як би це не звучало, але молодий учитель навчається разом зі своїми учнями. І це природно. Саме тому не варто боятися ставити запитання, шукати відповіді та виходити за межі звичних схем. Досвід приходить із практикою, а впевненість – із маленьких щоденних перемог.

Головне – зберігати щирість, любов до дітей і віру у власні сили. Адже саме це є основою успішного педагогічного шляху.