Горішня Вигнанка – село, центр сільської ради, якій підпорядковане с.Переходи. Розташоване на лівому березі річки Серет, за три км. від районного центру й залізничної станції Чортків. Лежить на Західно-Подільському плато в межах Тернопільської структурно-пластової рівнини. Для рельєфу характерні хвилясті болотні рівнини, посічені ярами. Село знаходиться в кліматичному районі Тернопільщини, який називають „Теплим Поділлям ”.
Село Переходи у Чортківському районі. Підпорядковане Горішньовигнанській сільраді. До Переходів приєднано хутори Зелена, Чорний Ліс та Вавринів. Розташоване за 6 км від райцентру, 5 км – до найближчої залізничної станції Вигнанка. Кількість дворів 307, насел. 0,7тис. осіб (2010). Перша писемна згадка- 1603. За переказами, назва ймовірно пішла завдяки торгівельному шляху, який проходив через село та сполучав місто Чортків з розвинутим на той час селом Майдан.
Село лежить у зоні помірно – континентального клімату, з нежарким літом, м'якою зимою і достатньою кількістю опадів. Середня температура липня – 18 – 20°С, січня – мінус 5 – 8 °С.
Географічні координати 49°26'1 пн. ш., 25°48'1 сх. д., висота над рівнем моря 259 м. Рельєф горбистий. Ґрунти – чорноземи, сірі лісові. На околиці Переходів розташовані ліси.
В 20-30 роки минулого століття діяли "Просвіта", "Сільський господар", "Рідна школа" та ін. товариства.
В ОУН та УПА перебували близько 20 осіб, серед них родини Гуцулів та Мимоходів.
В 1996 році село газифіковане, в 2004 – телефонізоване.
Пам'ятки архітектури:
залізничний міст (вул. Вавринів) побудований за Австро – Угорської імперії; пам'ятник євреям, розстріляним фашистами у Чорному Лісі. Також у селі знаходиться каплиця св. Яна Мученика, яка занесена в книгу Рекордів Гіннеса України. Розпочато будівництво церкви князя Володимира Великого. На даний час в селі діють клуб, бібліотека, ФАП,ПАП "Оберіг", два торгових заклади.
Староста Горішньовигнанського старостинського округу
Горішня Вигнанка – село, центр сільської ради, якій підпорядковане с.Переходи. Розташоване на лівому березі річки Серет, за три км. від районного центру й залізничної станції Чортків. Лежить на Західно-Подільському плато в межах Тернопільської структурно-пластової рівнини. Для рельєфу характерні хвилясті болотні рівнини, посічені ярами. Село знаходиться в кліматичному районі Тернопільщини, який називають „Теплим Поділлям ”.
Село Переходи у Чортківському районі. Підпорядковане Горішньовигнанській сільраді. До Переходів приєднано хутори Зелена, Чорний Ліс та Вавринів. Розташоване за 6 км від райцентру, 5 км – до найближчої залізничної станції Вигнанка. Кількість дворів 307, насел. 0,7тис. осіб (2010). Перша писемна згадка- 1603. За переказами, назва ймовірно пішла завдяки торгівельному шляху, який проходив через село та сполучав місто Чортків з розвинутим на той час селом Майдан.
Село лежить у зоні помірно – континентального клімату, з нежарким літом, м'якою зимою і достатньою кількістю опадів. Середня температура липня – 18 – 20°С, січня – мінус 5 – 8 °С.
Географічні координати 49°26'1 пн. ш., 25°48'1 сх. д., висота над рівнем моря 259 м. Рельєф горбистий. Ґрунти – чорноземи, сірі лісові. На околиці Переходів розташовані ліси.
В 20-30 роки минулого століття діяли "Просвіта", "Сільський господар", "Рідна школа" та ін. товариства.
В ОУН та УПА перебували близько 20 осіб, серед них родини Гуцулів та Мимоходів.
В 1996 році село газифіковане, в 2004 – телефонізоване.
Пам'ятки архітектури:
залізничний міст (вул. Вавринів) побудований за Австро – Угорської імперії; пам'ятник євреям, розстріляним фашистами у Чорному Лісі. Також у селі знаходиться каплиця св. Яна Мученика, яка занесена в книгу Рекордів Гіннеса України. Розпочато будівництво церкви князя Володимира Великого. На даний час в селі діють клуб, бібліотека, ФАП,ПАП "Оберіг", два торгових заклади.
Перша згадка про село Пастуше датується 1581 роком. Заснував село польський граф Заславський. Спочатку це був невеличкий фільварок, на якому проживали кілька десятків пастухів, що випасали худобу графа. Звідси і походить назва села – Пастуше.
Кількість дворів 164, населення 0,5 тис. осіб (2010). До 1939 діяли "Просвіта", "Сільський господар" та ін. товариствава.
У 1946 році кількість жителів села збільшилась за рахунок депортованих українців з теренів Польщі.
До утворення у травні 1991 року Пастушівської сільської ради село належало до Горішньовигнанської сільської ради.
До села приєднано хутори: Добровідка, Липники, вулиця ст.Вигнанка. Розташоване село за 6 км від райцентру. З усіх сторін воно оточене грибними лісами. Пастуше межує з селами: Шманьківці, Горішня Вигнанка, смт.Заводське та селом Заремба Гусятинського району.
У грудні 2000 року з ініціативи сільської ради та активної участі громади села було відкрито станцію «Пастуше» для зупинки потяга «Тернопіль – Івано-Пусте».
В селі працюють сільська рада, клуб, бібліотека, ФАП. Славиться село родинами Гербутів, Монастирських, Стухляків.
В грудні 2008 році створено дитячий будинок сімейного типу, в якому виховуються п′ятеро дітей, позбавлених батьківського піклування.
З 1994 року силами громади ведеться будівництво церкви Івана Хрестителя, Богослужіння проводяться у тимчасовій капличці.