Герої посеред нас: як водій із Білої два місяці щодня життям ризикував

Кажуть, що найкращий спосіб перевірити міцність свого шлюбу – розпочати вдома робити ремонт. Схожа ситуація і в буденному житті, на роботі чи загалом в соціумі: одні люди в кризових ситуаціях беруть на себе відповідальність, певною мірою ризикують, подають руку помочі, інші ж – ставлять свої інтереси вище інших та чітко слідують приказці «моя хата скраю…».

Втім, ці слова – явно не про Богдана Петровича Хомута, водія шкільного автобуса. Він – єдиний у межах цілої громади, усвідомлюючи всю складність ситуації з пандемією коронавірусу, погодився доправляти медичних працівників, поліцейських, пожежників, комунальників із дому на роботу та навпаки із першого дня карантину!

Пандемія коронавірусу виявилась надзвичайно складним іспитом як для центральної влади у Києві, так і для влади на місцях. Довелось у катастрофічно стиснуті терміни вирішувати, як діяти. Головні завдання – як вберегти здоров’я лікарів, поліцейських, пожежників, як втримати їх на роботі, та чим щоденно доставляти їх із дому на роботу та навпаки!? Адже громадський транспорт – під забороною, а власне авто є не у кожного!

Звертаючись за допомогою до кількох приватних перевізників, Чортківська міська рада отримала відмови: ціна ризику могла бути надто високою, тож ніхто не погоджувався на жодні умови. Залишився останній ймовірний варіант: за ініціативи міського голови Володимира Шматька оперативний штаб по боротьбі із коронавірусом дозволив використання шкільного автобуса, який перебуває на балансі управління освіти, молоді та спорту, для доставки медичних працівників, поліцейських, пожежників із дому на роботу. Начальниця управління Людмила Поліщук, розуміючи складність ситуації, дала «зелене світло» такій ініціативі.

Тисячу літрів пального придбали за кошти бюджету міста, частково допомогли місцеві аграрії, зокрема ТОВ «Нива Біла» (200 л) та ПАП «Дзвін» (350 л). Тож вже наступного дня автобус почав довозити медиків із Білої, Скородинців, Бичківців, Джурина, Білобожниці, Ридодубів, Косова, Звиняча. Саме за Білобожницький та Білівський кущі відповідала Чортківська міська рада.

Є в цій історії і справжній герой, відважність якого помічають не всі і не відразу. Водій автобуса Богдан Петрович із села Біла з 20 березня по 25 травня (саме вчора був його крайній рейс) проїхав більше семи тисяч кілометрів, щодня довозячи медиків та ризикуючи власним здоров’ям та здоров’ям цілої сім’ї! «По-різному бувало: деколи 100 кілометрів за день, деколи під 200. Робочий день був важкий і довгий. Зранку завозив медиків на зміну, забираючи інших. Тоді декілька годин – на дезінфекцію, яку робив сам. Пополудні – ще один рейс, забирав з лікарні тих, хто робить через день», – описує останні два місяці свого життя Богдан Петрович.

Чоловік зізнається: було страшно: «Спочатку було дуже страшно, ніхто не до кінця розумів, що собою являє коронавірус. З часом втягнувся. Зрештою, якщо всі відмовились, боялись, то хтось ж повинен був погодитись та взяти це на себе».

Протягом тривалого періоду довозити медиків, поліцейських, пожежників та комунальників допомагав завод СЕ «Борднетце-Україна», часто власними автомобілями їх возили працівники міської ради, зокрема в.о. начальника управління комунального господарства Василь Воціховський, завідувач сектору інформаційно-програмного забезпечення Богдан Школьницький, інспектор муніципальної варти Ярослав Гавянець, декілька раз допомагали приватні перевізники – таксисти.

Герої – це не міфічні істоти в мантіях, це цілком реальні люди, з якими ми бачимось, вітаємось, спілкуємось щодня. Це люди, яким не байдуже, що буде завтра, яким не байдуже, в якій країні завтра ми прокинемось. Але вони не говорять про це за обіднім столом та не прагнуть потрапити в об’єктиви фотокамер. Вони просто щодня з душею роблять свою роботу. І для звання «герой» – цього із надлишком достатньо!