Оптимізація шкіл – крок до якісної освіти

Розвиток шкіл та освітньої системи в Україні та в Чортківській громаді, зокрема, однозначно потребує якісно нових змін. Адже хороша освіта – це не лише школа поруч, але й кваліфіковані педагоги, сучасні кабінети із новітньою матеріально-технічною базою, сучасні харчоблоки, вбиральні тощо.

То що ж таке оптимізація закладів освіти, кому вона потрібна і до чого це призведе? Саме ці та інші питання обговорили на засіданні комісії з оптимізації закладів освіти Чортківської громади, яке відбулося у понеділок, 26 липня.

Насамперед начальниця управління освіти, молоді та спорту Людмила Поліщук ознайомила присутніх із обсягом освітньої субвенції, кількістю учнів у закладах освіти, розрахунком вартості навчання одного учня в окремій школі громади.

Станом на сьогодні у Чортківській громаді налічується 11 шкіл. З них 6 розташовані у межах міста і 5 – у селах. Фактична наповнюваність класів – близько 20 учнів. Проте, якщо відслідковувати картину по кожному навчальному закладі, то наповнюваність класів така:

Чортківська гімназія ім. М. Шашкевича – загальна кількість учнів (ЗКУ) – 597; фактична наповнюваність класів (ФНК) – 28,43;

Чортківська ЗОШ №5 – ЗКУ – 949; ФНК– 25,65;

Чортківська ЗОШ №7 – ЗКУ – 499; ФНК – 24,95;

Чортківська ЗОШ №2 – ЗКУ – 420; ФНК – 22,11;

Чортківська СШІ №3 ім. Р. Ільяшенка – ЗКУ – 351; ФНК – 20,65;

Білівська ЗОШ І-ІІІ ступенів – ЗКУ – 220; ФНК – 20;

Чортківська ЗОШ №6 – ЗКУ – 324; ФНК – 19,06;

Росохацька ЗОШ І-ІІІ ступенів – ЗКУ – 162; ФНК – 14,7;

Горішньовигнанський НВК – ЗКУ – 116; ФНК – 10,55;

Бичківська ЗОШ І-ІІ ступенів – ЗКУ – 75; ФНК – 8,33;

Скородинська ЗОШ І-ІІ ступенів – ЗКУ 50; ФНК – 6,25.

Коментуючи стан наповнюваності шкіл громади, начальниця управління молоді та спорту Людмила Поліщук зазначила:

«Проблема низької наповнюваності класів характерна, здебільшого, для сільських шкіл. Вона обумовлена тим, що у селах, на жаль, проживає менша частина молодих людей і левова частина батьків, які працюють у місті також самотужки довозять своїх дітей у міські школи.

Державна освітня субвенція розподіляє кошти на утримання закладів освіти відповідно до кількості учнів. Тобто, чим нижча наповнюваність класів у школі, тим менше коштів для утримання виділяють із державного бюджету. Відтак, всі витрати покладаються на місцевий бюджет.

Варто зазначити, що за рахунок тих шкіл, у яких фактична наповнюваність класів більша, ніж 20,5 фінансуються школи, у яких ця цифра менша. Ми б могли використати ці кошти більш ефективно – збільшити кількість годин для вивчення певного предмету чи поповнити матеріально-технічну базу закладу.

Аналізуючи вартість навчання одного учня у школах громади, матємо таку картину:

Чортківська СШІ №3 спортивного профілю – 27 720 грн;

Чортківська гімназія імені Маркіяна Шашкевича 16 364 грн;

Чортківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 – 18 378 грн;

Чортківська загальноосвітня школа I-III ступенів №5 – 15 228 грн;

Чортківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 – 19 259 грн;

Чортківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 – 19515 грн;

Білівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – 20 954 грн;

Горішньовигнанський навчально-виховний комплекс – 27 763 грн;

Росохацька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – 24 916 грн;

Бичківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – 37 052 грн;

Скородинська загальноосвітня школа І-ІІ – 48 794 грн.

Зараз ми не говоримо про те, що школи потрібно закрити. Ми напрацьовуємо модель, як оптимізувати освітні заклади так, щоб дітям було комфортно навчатися і щоб раціонально використати кошти. Наприклад, якщо фактична наповнюваність класів менша 15-10 учнів, то чи є розумно утримувати окремо будівлю школи та дошкільного навчального закладу? Якщо будівля школи дозволяє, то доцільно було б утворити один навчально-виховний комплекс, який би об’єднував ці два освітні заклади.

Більше того, раціональніше і дешевше буде довозити учнів старших класів до ближніх більших шкіл. Так ми зможемо доукомплектувати школи, де фактична наповнюваність класів нижча 20, зекономити кошти і витратити їх на поповнення матеріально-технічної бази навчального закладу».

До слова, оптимізувати мережу освітніх закладів можна різними способами – пониженням ступеня навчального закладу, створенням окремих філій малокомплектних шкіл у складі більших, створенням опорного закладу. При цьому, оптимізація ніяким чином не торкнеться початкової школи, яка обов’язково залишиться у кожному селі громади!