Чому «люди з особливими потребами» це неправильний термін, а «діти з особливими освітніми потребами» правильний?

Про це нам пояснить Іван Космина, радник міського голови Чорткова з питань безбар’єрності.

Ми вже писали в попередніх публікаціях, що слова мають значення, адже толерантна мова сприяє рівності та включенню.

Термін «люди з особливими потребами» вважається некоректним, оскільки ним дуже часто узагальнюють людей, які мають фізичні, психічні чи інші відмінності, і це створює акцент на їхньому здоров’ї, а не на особистості. Всі ми різні і кожен з нас унікальний чи особливий по-своєму. Моя особлива потреба – випити вранці стакан холодної води, а чиясь – випити філіжанку кави. Крісло колісне, за допомогою якого я пересуваюсь, не робить мене особливим, це лише аспект мого життя, який не визначає цінність чи унікальність особистості.

Натомість термін «діти з особливими освітніми потребами» (ООП) є правильним і точним у контексті освіти, оскільки він зосереджується на потребах. Прошу звернути увагу, що дитина з особливими освітніми потребами – це особа до 18 років, яка потребує додаткової допомоги в навчальному процесі.

До цієї категорії належать:

Діти з інвалідністю.

Діти з родин, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Безпритульні діти.

Діти, які живуть із ВІЛ/СНІДом.

Діти-сироти.

Діти, які мають труднощі з читанням, труднощі у письмі чи труднощі з математичних обчислень.

Діти, позбавлені батьківського піклування та інші.

Також, якщо дитина тимчасово пропустила навчання через хворобу чи інші обставини, вона може потребувати додаткової підтримки для відновлення прогресу й адаптації до освітнього процесу.

Правильна термінологія допомагає уникати дискримінації та стигматизації, натомість зосереджуючись на реальних потребах людини. Використовуючи термін «діти з особливими освітніми потребами», ми робимо крок до створення рівного, інклюзивного освітнього простору, де кожна дитина може реалізувати свій потенціал.

Опис зображення.

На малюнку ми бачимо групу дітей у шкільному класі. Вони щасливі й активно взаємодіють один з одним.

Хлопчик зліва – стоїть і усміхається, спілкуючись із дівчинкою, що сидить у кріслі колісному.

Дівчинка у кріслі колісному – має кучеряве руде волосся і радісно махає рукою, беручи участь у розмові.

Дівчинка по центру – стоїть з книжкою в руках і читає вголос для своїх друзів. Вона має світле волосся, зав’язане бантом.

Хлопчик праворуч від неї – носить окуляри та уважно слухає дівчинку з книжкою, усміхаючись.

Дівчинка з самого краю – зібрала волосся у два хвостики і дружньо махає рукою, спостерігаючи за діями однокласників.

На задньому плані видно велику зелену класну дошку, яка підкреслює навчальне середовище.

Діти виглядають щасливими, дружніми й активно беруть участь у навчальному процесі. Картинка створює позитивну атмосферу інклюзії, дружби та спільного навчання.