ЧОМУ ПІДЙОМНИКИ БІЛЯ АПТЕК – ЦЕ ЧАСТО НЕ ПРО БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ, А ЛИШЕ ПРО ІМІТАЦІЮ?

Учора я продовжив моніторинг аптек на доступність і в дві аптеки з підйомниками так і не зміг потрапити.

У першій аптеці підйомник був замкнений на колодку, яка заржавіла. Працівниці намагалися її відімкнути, але безуспішно.

У другій – підйомник був показово відкритий, але я не зміг на нього заїхати, бо колеса пробуксовували на металевій поверхні. Навіть коли це частково вдалося, заїхати зміг лише передніми колесами. А рампу «для безпеки»… на фото все видно.

Найабсурдніше те, що біля аптеки на другому фото цілком можна встановити пандус, який забезпечив би доступ ще й до сусіднього магазину. Тобто одразу два заклади могли б стати справді безбар’єрними та зручними для людей з інвалідністю, людей старшого віку, батьків із візочками та інших маломобільних груп населення.

Натомість представник аптеки повідомив мені по телефону, що вони планують переробити підйомник, аби на ньому вміщалося моє крісло. На мої аргументи, що підйомник – це не про безбар’єрність, а часто лише її імітація, я почув відповідь: «Це не порушення ДБН, усе законно». Після десяти хвилин розмови, де я пояснював як користувач крісла колісного, чому пандус кращий за підйомник, мені сказали лише: «Я вас почув».

Сподіваюся, що справді почули.

Результат моніторингу: з 6 перевірених аптек лише в одну я зміг потрапити по зручному пандусу. З порушень, там була лише поклеєна тактильна плитка всередині приміщення та відсутнє контрастне маркування на дверях, але це легко виправити.

З повагою – радник міського голови Чорткова з питань безбар’єрності Іван Космина