«МЕНЕ ВРАЖАЄ СИЛА ЛЮДЕЙ, ЯКІ ЗАЛИШАЮТЬСЯ В УКРАЇНІ» – КАНАДСЬКА ВОЛОНТЕРКА ЛЕСЯ ГНАТІВ У ЧОРТКОВІ

Українсько-канадська асоціація Юкону Yukon Support Ukraine продовжує підтримувати Україну, Чортків та українських військових у боротьбі проти російських загарбників. Вони не тільки постійно організовують у себе вдома різноманітні заходи, які мають на меті зібрати кошти для українського війська, а й не бояться безпосередньо приїжджати в Україну, прагнуть спілкування з людьми, дітками, захисниками.

Лишень пів року тому до Чорткова приїздив канадський волонтер українського походження Грант Зазуля, який побував у Чортківській лікарні, пожежній частині, одній із шкіл міста та центрі реабілітації дітей з інвалідністю «Дорога в життя». Він не лише знайомився із колективом, але й привіз чимало подарунків та гуманітарної допомоги і вивчав потреби установ для подальшої співпраці.

Цього разу до нас завітала ще одна з представниць організації – Леся Гнатів. Жінка народилася в Канаді, проте її батьки є вихідцями з України. Ми поспілкувалися з волонтеркою, якій небайдужа доля Чорткова та всієї України.

Розкажіть трішки про себе, свою сім’ю. Можливо, ви маєте українське коріння.

– Мої батьки родом із Львівської області, тож українське коріння в мене чимале. Вони емігрували у Канаду в 1971 році, маючи на той час вже двох дітей – моїх старших сестер. Я народилася вже в Канаді. На той час Україна була у складі Радянського Союзу, тож процес еміграції був доволі складним. Допомогло те, що мій тато був православним священником, і церква Канади сприяла виїзду.

Ми з сестрами зростали в атмосфері українських традицій і культури. Завдяки батькам добре володіємо українською мовою, відзначаємо більшість релігійних свят і бережемо в собі все українське.

Що найбільше Вас вразило під час останніх відвідин України?

– Найбільше мене вражає сила людей, які залишаються в Україні. Вони живуть в умовах війни, продовжують займатися улюбленою справою, працюють, створюють сім’ї та народжують дітей. Водночас чимало мешканців Європи, Америки й Канади говорять про втому від війни.

На жаль, за кордоном відчувається дедалі менший потік інформації про війну та жорстокість росії. На мою думку, це неправильно, адже українці й надалі потребують підтримки. Велика війна триває, вона продовжує нести смерть і руйнування.

Саме тому я тут. Я хочу допомагати Україні. Наша організація прагне підтримувати співпрацю з Чортковом на постійній основі, і ми плануємо допомагати вам навіть після завершення війни.

Чи можете Ви назвати суму, котру Ваша організація вже зібрала для українців?

– Ми вже тривалий час підтримуємо українців, організовуємо різні заходи, фестивалі, аукціони, щоб зібрати кошти, котрі передаємо не лише Чорткову, але й іншим містам. Загалом, я не можу назвати точну цифру, але саме цього візиту я привезла три з половиною тисячі американських доларів. На ці кошти ми з волонтерами БФ «Покрова Чортків» закупили необхідні речі для військових.

Чи не боялася Ваша родина відпускати Вас до України під час війни?

– Мій чоловік і донька дуже підтримують і розуміють мене. Більше того, цього разу вони були зі мною в Україні. Ми здійснили невелику сімейну подорож Європою та завітали й до вас.

Згодом вони повернулися до Канади, адже чоловік мав повертатися до роботи, а я ще трохи залишуся в Україні.

Планую відвідати військових із Канади, котрі долучилися до лав ЗСУ.

До того ж це вже не моя перша поїздка в Україну. Тому ми хвилюємося не за себе, а насамперед за українців. Вважаю, що підтримувати Україну – наш обов’язок, адже Збройні сили України захищають не лише свою державу, а й усю Європу від того зла, яке сьогодні сконцентроване в росії.