ВІД ЧОРТКІВСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ – ДО СВІТОВОГО ВИЗНАННЯ: У КОРОПЦІ ВІДКРИЛИ КІМНАТУ-МУЗЕЙ ВИДАТНОГО УКРАЇНЦЯ БОГДАНА ГАВРИЛИШИНА

Є люди, чиє життя виходить далеко за межі рідного краю. Вони здобувають світове визнання, спілкуються з лідерами держав, впливають на розвиток суспільств, але попри все залишаються вірними своєму корінню. Саме таким був Богдан Гаврилишин – видатний український економіст, науковець, громадський діяч, благодійник і меценат, співзасновник Всесвітнього економічного форуму в Давосі та член Римського клубу. Він консультував уряди різних країн, зустрічався з Маргарет Тетчер, Індірою Ганді та іншими відомими світовими діячами. Та завжди найбільше його хвилювало майбутнє України.

З нагоди 100-річчя від дня народження Богдана Дмитровича у Коропці – селищі, де він народився і де знайшов свій останній спочинок, – відкрили кімнату-музей пам’яті видатного українця. Участь в урочистостях взяла й делегація з Чорткова на чолі з міським головою Володимиром Шматьком. До неї долучилися керівництво та вчителі Чортківського ліцею №1 ім. Маркіяна Шашкевича. Адже для Чорткова ця подія має особливе значення, бо історія Богдана Гаврилишина тісно пов’язана з нашим містом.

У вересні 1941 року він почав навчатися в Чортківській гімназії. Війна змушувала його родину шукати можливості для освіти дітей, і саме тут Богдан Гаврилишин провів важливі роки свого юнацтва. Згодом він пройшов непростий шлях від примусових робіт у Німеччині та життя в таборі для переміщених осіб до навчання в Канаді, наукової та управлінської кар’єри у Швейцарії й міжнародного визнання.

Світ відкривав перед ним чимало можливостей, але зв’язок з Україною не переривався. Богдан Гаврилишин повертався додому, ділився досвідом, підтримував молодь і працював над тим, щоб наша держава ставала успішнішою та ефективнішою.

У 2013 році Богдан Дмитрович відвідав свою колишню школу в Чорткові. А у 2016 році, під час відзначення його 90-річчя, міський голова Володимир Шматько вручив Богдану Гаврилишину звання «Почесний громадянин Чорткова». Сьогодні ця відзнака зберігається у кімнаті-музеї в Коропці.

Кімната-музей – це можливість побачити Богдана Гаврилишина не лише як видатного мислителя, а й як людину. Простір повністю відтворює атмосферу його помешкання в Києві. Тут зібрані особисті та побутові речі, його валіза, улюблена гітара, фотографії рідних та інші пам’ятні предмети.

Керуючий справами виконавчого комітету Коропецької селищної ради Олесь Винничук подякував усім, хто долучився до створення цього пам’ятного місця. Особливі слова вдячності пролунали на адресу доньки Богдана Дмитровича – Патриції Шморгун-Гаврилишин, яка підтримала задум і передала особисті речі батька, а також меценатів, завдяки яким вдалося провести ремонт та облаштувати кімнату.

Під час перебування в Коропці делегація також відвідала могилу Богдана Гаврилишина.

Символічно, що 2026 рік на Тернопільщині оголошено Роком Богдана Гаврилишина. Адже його сторіччя – це не лише нагода згадати визначні сторінки біографії, а й можливість знову звернутися до його ідей, особливо важливих для молодого покоління, яке творитиме майбутнє України у такий важкий час.

Богдан Гаврилишин залишив нам значно більше, ніж книги, відзнаки та спогади. Він залишив приклад того, як можна здобути світове визнання й водночас не забути, звідки ти родом, як використати власні знання та досвід для розвитку своєї держави.

Його спадщина живе не лише в музеях. Вона живе тоді, коли ми вчимося мислити відповідально, підтримуємо молодь, діємо задля спільного добра й не чекаємо, що хтось інший побудує для нас краще майбутнє. Бо справжня пам’ять – це не тільки слова про людину, якої вже немає. Це продовження її справи. І відповідальність за те, щоб її мудрість не залишилася лише на сторінках книжок.